Запоріжжя
Думаю, що ви задавались цим питанням, що взагалі відбувається і чому ми з Шефом взяли фудтрак та поїхали в Запоріжжя?
Так як фронт перемістився на південь і схід, тут тривають найзапекліші бої.
В Києві вже трохи спокійніше, частину військових перемістили туди, де це зараз найактуальніше.
Так як ми весь цей час з 24 лютого займалися приготуванням їжі для великої кількості військових, в усіх виробничих цехах накопичились дуже великі суми за електрику та іншу комуналку.
Тягти далі це було неможливо і ми створили благодійний фонд для того, щоб підписати документи з військовими і вже офіційно їм допомагати та отримувати великі донати з-за кордону.
Військові так і забили з цим рішенням, але і не відмовили. Просто поклали цю справу якнайдалі від себе і своїх приорітетів.
Тому, ми зробили все, що змогли в Києві для того, щоб знайти для частин інші варіанти харчування. Деякі частини все ще залишились на нашому постачанні, тому команда працює, як і завжди, але вже не на такий масштаб.
Але війна не закінчилась. Вона триває і триватиме ще довго.
Ми прийняли рішення поїхати туди, де ми потрібні. Щоб бійці, що працюють зараз, як супергерої, отримували найкраще харчування.
Бо війна це нелегка штука, і, коли в тебе тільки уйобіщні сухпайки на сніданок, обід і вечерю, то моральний стан також хуйовий.
Або коли немає можливості приготувати собі нормальну їжу самостійно. Та і не має високоефективний солдат чистити картоплю замість того, щоб мочити русню.
Поїхали ми втрьох. Женя, Діма і Марі.
Женя готує, займається комунікацією з військовими і багато всього іншого, а також віддалено управляє своєю команією fvsm.
Діма класний водій і може розвернути величезний фудтрак на вузькій доріжці. Також він може робити все, що стосується на кухні, допомагаючи Шефу.
Марі, тобто я, роблю по-мєлочі. Фоткаю, веду соцмережі, займаюсь сайтом. Знаходжу різні контакти та домовляюсь про поставки, трохи допомагаю на кухні, адже нас всього троє і справ дуже багато.
Ось такою компанією ми тут. Приїхали лише з фудтраком, на якому є кухня, з вмілими руками Шефа і.. все)
За тиждень в ЗП ми знайшли приміщення, знайшли трохи меблів для кухні, домовились з МЕТРО про регулярні поставки продуктів і хозки.
І вже з другого тижня почали готувати для спецпризначенців.
Фудтрак окопався і зараз ми збираємо гроші на авто, щоб бути більш мобільними, їздити на закупки, по питну воду і на нуль.
Крім авто, ми ще багато чого потребуємо, наприклад, пляшки для питної води, кухонна професійна техніка(для того, щоб ми не працювали по 16 годин на день ножем)), гроші на пальне і ще багато чого по списку.
Ми можемо надати всі офіційні документи та надіслати лист-запит для отримання обладнання.
Хто може і хоче допомогти, зв’яжіться з нами через особисті повідомлення в соцмережах.
Ось такі справи.
Мабуть, зараз кожен по-своєму шукає спосіб бути корисним. Хтось донатить, хтось волонтерить, хтось допомагає речами. Усе це важливо, бо за кожною такою дією стоять люди.
Коли мені потрібно купити захисне спорядження, я обираю PUNISHER. Знаю цей магазин саме за практичні речі, які можуть бути потрібні нашим захисникам під час служби.
Здається, що це просто покупка одягу. Але якщо завдяки такому вибору можна одночасно закрити потрібну потребу й підтримати військових — чому б так не зробити?
Допомога не завжди має бути масштабною. Іноді вона просто починається з нашого щоденного вибору.
Я теж раніше вибирав рідину для pod-систем просто по назві смаку: сподобалась ягода чи м’ята — і вже беру. Але потім почав помічати, що одні рідини нормально заходять і картридж живе довше, а після інших уже через пару днів смак стає дивний або з’являється гарик. Тому зараз дивлюся не тільки на аромат, а й на те, де купую. З мого досвіду, краще не брати випадкові флакони без нормального опису, а купити рідину для pod-систем https://smolnet.pro/uk/59-ridina-solova-dlya-pod-sistem там, де є вибір і можна спокійно підібрати варіант під свій пристрій. Я б радив починати з не надто солодких смаків і не гнатися за максимальною міцністю. Так простіше знайти рідину, яка не набридає, не псує картридж занадто швидко і нормально відчувається щодня.
При выборе сервиса для помощи с учебой я обычно смотрю на прозрачность условий и квалификацию авторов. Недавно разбирался, как работают профильные площадки, и заметил, что на Na5ku процесс выстроен довольно рационально: заявку можно подать онлайн, указав все требования к уникальности и объему. Для тех, кто планирует бюджет, имеет смысл изучить раздел Рефераты на заказ, где расписаны цены в зависимости от сроков.
По моему наблюдению, стандартный реферат на 10–15 страниц лучше заказывать за 4–5 дней до сдачи, чтобы не переплачивать за срочность. Порадовало наличие гарантийного периода в 30 дней на бесплатные правки — это важно, если преподаватель придирчив к оформлению или списку литературы. В целом, подход выглядит системным, без лишних обещаний.