• Zhenya Mykhailenko

Хуй вам а не Київ, кацапи.

Оновлено: 24 бер.


Вже майже місяць війни пройшов.


За цей час, завдяки нашим спільним зусиллям, ми не розвалились і не розбіглись в різні боки. Наша компанія, працівники та інвестори черговий і останній раз підтвердили те, що я не дарма повернувся додому після тривалого життя у США. Ми змогли не просто об'єднатись перед лицем катастрофи. Ми просто продовжили бути собою, бути українцями і робити те, ще ми робимо найкраще. До нас продовжують приєднуватись старі працівники і нові волонтери, бо бачать, на що ми здатні разом. Від нас йдуть недисципліновані пройдисвіти, які не витримують нашого напору та віддачі справі. Офіційні подяки та листи від військових високопосадовців я сприймаю, як непотрібну формальність, але це зайвий раз підтверджує, що ми не самозванці, а справжні кухарі.

Війна це час істини і, саме зараз, я впевнений, ви побачите наглядно те, про що я розповідав на своїх лекціях, в ФБ та кожен день на роботі. Саме на нашій роботі тримається суспільство. Ви вже бачите їбануті черги в магазинах, де закінчуються продукти. Проте, іронія в тому, що продукти самі себе не приготують. Держава об'єктивно навіть не мала в планах підготуватись і розробити принаймні хоч якийсь план ланцюгів постачання та виробництва у військовий час. НЕ ІСНУЄ в суспільстві більше підготовлених людей, ніж ресторатори та шефи, для того, щоб підстрахувати наших військових, які заслуговують окремої уваги та подяки.

Кожен рік після повернення незалежності нашій державі офіцери та солдати збройних сил та служби безпеки у більшості не просто повторювали "служу українському народу", а зробили так, що цілі покоління громадян, що пройшли строкову військову службу або мали військову освіту, дійсно вірили і розуміли ці слова. Попри відсутність адекватних бюджетів та заробітних плат в обороні, вони відродили принципи козацтва. Принципи воїнів, які не стріляють в цивільних, а захищають їх ціною власного життя, якщо це необхідно.

Роки корупції та переділу сфер впливу між олігархами та політиками були занадто цікавою грою для того, щоб займатись розвитком держави. Тепер народ розплачується за цю злочинну бездіяльність, а той політичний вимір, з якого ми вийшли 24го лютого, вибухнув разом із першими російськими ракетами.

Я бачив на власні очі, як розстрілювали наших братів і сестер з небесної сотні в 2014 на майдані. Ціною їх життя українське суспільство пробудилось і прийшло в цю точку часу і простору. Зараз кожен день гинуть і воїни, і прості люди. Я вірю і 100% впевнений що ТИСЯЧІ цих життів не будуть просрані даремно. Це буде ще більш потужний поштовх для нашого суспільства та держави і за наступні 30 років весь світ побачить, як прокинувся народ, який гнобили і вбивали сотні років.

Ми статистична похибка. Нас не мало бути за всіма розрахунками і варіантами, але ось ми тут захищаємо нашу землю від москалів ЗНОВУ, як у їбаному дні бабака. Цей раз ми маємо перемогти, бо ворог слабкий і гладкий, а нам є що втрачати. Та головна наша якість, на мою думку це те, що ми просто і тупо НІКОЛИ НЕ ЗДАЄМОСЯ. Як би нас не нищили, ми тупо продовжуємо існувати. Моя родина мешкає в Києві більше сотні років. Я нікуди не піду зі свого міста, яке вистояло всі можливі війни минулогою і цю точно вистоїть. Хуй вам а не Київ, кацапи.

Ми ахуєнні. Русні пизда. У мене все.


78 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Альянс